Вам, шановні батьки

Лекція. 

Для Вас, Батьки!

https://drive.google.com/file/d/0B0ugFBhYPVQ7ZGs0cC05SkotQ0E/view?usp=sharing

МЕТОДИКА ТА ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ УЧНІВ 

Визнання власної дитини, прийняття її, любов до неї, авторитет батьків у її очах, доступність батьків для неї — поняття прямо пропорційні. Бажано, щоб перші батьківські збори в навчальному році класний керівник присвятив проблемі «бумерангу» у взаєминах дітей і батьків. Аби дати батькам зрозуміти, яку довгострокову місію на них покладено, необхідно донести до їхнього сприйняття наведені нижче правила благополучних батьків. 1. Чим більше часу батьки проводитимуть зі своєю дитиною в її дитинстві та юнацтві, тим більше вони матимуть шансів у похилому віці бачити дорослих дітей у родинній оселі. 2. Чим менше батьки спілкуватимуться з власною дитиною, тим ймовірнішою стає їхня спокійна старість. 3. Чим частіше батьки власним дітям докорятимуть, тим ймовірніше підкреслена демонстрація немочі старих батьків дорослою дитиною. 4. Чим раніше батьки навчаться терплячості та терпимості до дитини, тим більше в них згодом шансів відчути щодо себе ті самі терплячість та терпимість. 5. Хамство й брутальність у дитинстві одних практично завжди обертаються незатишною та скривдженою старістю інших. 6. Чим частіше батьки допускають своїх дітей до вирішення важливих питань родини, тим більше шансів у них брати участь у житті своїх дорослих дітей. 7. Подружжя, які хочуть мати дітей, повинні запитати себе не лише про те, яку дитину вони хочуть виростити, але й про те, якою вони уявляють свою старість. На сучасному етапі психолого-педагогічна освіта батьків повинна мати яскраво виражений випереджальний характер. Наприклад, з батьками старшокласників необхідно обговорювати не лише навчальні питання, але й дорослі проблеми: служба в армії, ранні та цивільні шлюби, терпимість до інших, національні взаємини, релігійні аспекти тощо. Це та багато чого іншого слід обговорити з батьками заздалегідь, аби підготувати їх до майбутніх труднощів. Якщо психолого-педагогічна просвіта батьків організована погано класному керівникові годі й сподіватися на плідну взаємодію з батьками та на аншлаги на батьківських зборах. Для того щоб психолого-педагогічна просвіта батьків цікавила їх самих, класному керівникові треба не тільки пропонувати теми для обговорення на зборах, але й враховувати пропозиції та побажання батьків піл час обрання тем для цих зборів. Запрошуючи фахівців для співпраці, класному керівникові необхідно пам'ятати, що від компетентності, ерудиції та комунікабельності цих людей залежить ступінь довіри батьків до нього. Відеоматеріали, слайди, статистичні матеріали урізноманітнять процес просвіти батьків з питань педагогіки та психології, нададуть йому наочності, переконливості й достовірності. Доречним буде будь-який аспект психолого-педагогічної просвіти батьків завершувати різноманітними рекомендаціями та консультаціями з актуальних питань, не можна залишати поза увагою жодного питання. Така просвіта надасть батькам змогу побачити себе та інших під час обговорення проблеми, порівняти засоби її розв'язання, зробити відповідні висновки

Як навчити дитину вчитися ?

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

    Щоб навчити учня вчитися, вчитель має формувати вмотивацію до навчання. Добре вмотивована дитина – це завжди радість, під час уроку її рука спрямована догори. Проте, таких дітей нажаль мало. Такий американський вчений як Річард Лавуа, який більш як 30 років працював педагогом і директором школи у своїй книзі «Мотиваційний прорив» , стверджує, що всі діти певною мірою вмотивовані, вчитель має їм допомогти. Він каже, що діти приходять у школу як незаряджені батарейки, а педагог повинен їх на повну зарядити. Проте педагог повинен пам’ятати, що всі діти різні, тому й до кожної повинні знайти підхід. Часто вчитель перед уроком ставить мотивацію,проте протягом уроку вона втрачається через різні причини – застосування з уроку в урок  методів, що робить навчальний процес одноманітним, а навчання важкою працею. Показники мотивації у кожної дитини різні, вони залежать від іі ставлення до навчання,від цілей, від вміння дитини вчитися, від результату навчальних висот.

   До уроків потрібно добирати вправи стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне - не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість. Критичне мислення починається з питань й з'ясовування проблем, які необхідно розв'язати. Складність навчання критичного мислення полягає в тому, щоб допомогти учням роздивитися безкінечну різноманітність проблем, що нас оточують. «Лише коли б'єшся з конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно мислить». Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках. Пріоритетним напрямом у роботі є розвиток логічного мислення й  мовлення. Для вдосконалення різних навичок намагаюся добирати цікавий і пов'язаний із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій учнів, а саме:

·         дидактичні та сюжетні ігри;

·         задачі у віршах;

·         задачі-жарти;

·         ребуси;

·         ігрові та цікаві ситуації;

Усі ці нестандартні завдання передбачають оригінальне розв'язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Кожна аргументація містить у собі три основних елемента:

·         твердження;

·         доводи;

·         докази.

Це мислення соціальне. Коли ми дискутуємо, читаємо, обмірковуємо, обмінюємося думками, ми уточнюємо і поглиблюємо свою класну позицію.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти певними якостями:

·         гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

·         самостійно і критично мислити;

·         уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального розв'язання;

·         усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в навколишньому середовищі;

·         бути здатним генерувати нові ідеї;

·         творчо мислити;

·         уміти працювати з інформацією;

·         бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях;

·         уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.

  У  роботі важливо дотримуватись принципів диференціації та індивідуалізації навчання. На моє переконання, позитивних результатів у втіленні ідеї гуманізації навчання і виховання на основі особистісно орієнтованого підходу можна досягти лише за таких умов:

·         застосування інновацій у навчально-виховному процесі;

·         психолого-педагогічний моніторинг із метою вивчення інтересів, стану здоров'я дітей;

·         індивідуальний вибір обсягу розумового і фізичного навантаження;

·         комплексне використання індивідуальних і групових форм впливу на особистість.

  Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. «Роби, як ми, роби краще нас!» - ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращим, ніж учора!» Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

   Пізнавальний інтерес - це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

  Саме вчитель створює атмосферу, яка може надихати учня або руйнувати його впевненість у собі, заохочувати чи пригнічувати інтереси. Щоб створити таку атмосферу, вчитель використовує такі творчі методи:

- стимулювати бажання учнів працювати самостійно;

- заохочувати до роботи над проектами, запропонованими самими учнями;

- переконувати учнів у тому, що вчитель є їхнім однодумцем;

- заохочувати до максимальної захопленості у спільній діяльності;

- виключати будь-який тиск на дітей, створювати розкуту атмосферу;

- надавати дитині свободу вибору галузі застосування своїх здібностей.

  За рахунок використання комп'ютерних технологій на уроках надається можливість використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється мотивація навчання і, як наслідок - підвищується інтерес до предмета, в тому числі і за рахунок привабливості комп'ютерної техніки.

 Важливо, щоб знання учня були не кінцевою метою, а засобом, щоб вони не перетворювалися в мертвий багаж, а жили в розумовій праці дитини.

Завжди заохочуйте учнів до творчого процесу, самостійного «відкривання», створення понять, правил, тощо.

Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів:

·        це підготовка і участь школярів в олімпіадах і конкурсах з математики;

·        дослідницька робота в МАН;

·        участь у гуртках;

·        участь в інтелектуальних іграх;

·        робота над проектом.

  Дуже важливо, щоб дитина повірила у власні сили, раділа кожному шкільному дню, кожній зустрічі з педагогом. Важливо, щоб шкільне життя стало сенсом власного життя. Шкільні знання тоді будуть міцними, коли вчитель повторює попереднє вивчене, додаючи новизну.
  Використання на уроках  інноваційних технологій сприяє професійному зростанню вчителя, змінює атмосферу на уроці, активізує роботу учнів, і як наслідок, покращується якість набутих знань. Звичайно, інновації потребують багато часу для підготовки вчителя, але отриманий результат того вартий.